Психологія водіння і правила спокійної їзди

Психофізіологічні особливості в людині закладено від народження. Змінити їх важко, а часом просто неможливо. Але вивчити себе необхідно кожному - хоча б для того, щоб зрозуміти, який вплив можуть надати індивідуальні особливості на успіхи в освоєнні водійської майстерності. Результати досліджень, проведених в США, показали: коли водіїв, неодноразово потрапляли в дорожні пригоди, поінформували про властивих їм психофізіологічних недоліках, аварійність з їхньої вини знизилася на 2/3. Свої недоліки можна компенсувати за рахунок певного стилю водіння і особливої обережності в деяких ситуаціях.
Психологія водіння
Скажи мені, хто ти за темпераментом, і я скажу, як ти керуєш автомобілем. Саме так можна перефразувати відоме прислів’я. Недарма українські психологи вважають, що темперамент потрібно враховувати при виборі професії. Залежно від особливостей нервових процесів виділяють десятки різновидів темпераменту, але на практиці найчастіше аналізуються чотири його класичних типу: холеричний, флегматичний, сангвінічний і меланхолійний.
Дуже важливо знати, що водії з темпераментом холерика чудово відчувають автомобіль в динаміці, проте в трьох з п’яти випадків припускаються помилок при гальмуванні і при виборі безпечної дистанції. І навпаки, водії з темпераментом флегматика зазнають труднощів при необхідності рухатися в швидкісному режимі, проте вони рідко піддають себе і свій автомобіль невиправданому ризику.

Сангвінічний темперамент характеризується великою працездатністю і енергією. Сангвинику підходить водіння, в якому є різноманітність, воно постійно ставить перед ним нові завдання, проте кількість допускаються їм помилок вище, ніж у водіїв з іншим темпераментом. Меланхолік відрізняється підвищеною чутливістю до зовнішніх подразників. Як правило, водії з таким темпераментом педантично дотримуються правил дорожнього руху, але відчувають дуже великі труднощі при русі в щільному міському потоці, а також в складних погодних умовах, що вимагають підвищеної уваги.
Навчіться керувати собою
Безпека людини багато в чому залежить від настрою або, мовою психологів, психо-емоційних факторів. Важливо зрозуміти і оцінити власний настрій, стан, ставлення до оточуючих, тобто визначити «ворогів безпеки» і навчитися з ними справлятися.
У багатьох водіїв найменша некоректність сусіда по дорозі викликає агресію. Чим менше у такого водія часу, щоб дістатися в призначений термін з пункту А в пункт Б, тим міцніше його «епітети». У хід йдуть і красномовні жести, підкріплені миготливим світлом фар і нетерплячими гудками клаксона. Парадокс полягає в тому, що навіть зазвичай спокійні та врівноважені люди під час їзди можуть «заразитися» вірусом агресії.

Одна симпатична жінка на тренінгу у психолога зізналася, що дуже любить їздити на автомобілі, однак не в змозі контролювати свою мову і поведінку, помічаючи чужі помилки в дорожньому потоці. Для початку їй запропонували скористатися психологічним прийомом, пов’язаним з підміною понять. Кожен раз в критичній ситуації замість непристойності за адресою чергового об’єкта необхідно було вимовляти наперед вибрану фразу, яка несе заряд позитивних емоцій, наприклад: «Я люблю тебе більше всіх на світі!» Ефект перевершив всі очікування! Через кілька днів інтонація стала доброзичливою, а через два тижні було скоєно дивне відкриття: виявляється, ввічливість і тактовність не менше заразні, ніж агресія! Більш того, ці прекрасні якості зводять агресію нанівець.